Орієнтовні теми магістерських робіт —
ОП «Клінічна та реабілітаційна психологія»
Як користуватися переліком
Структура теми. З назви теми видно предмет (психологічний феномен, його чинники чи зв’язки) та об’єкт (категорію досліджуваних). Розроблення реабілітаційної (корекційної) програми – обов’язкова частина кожної роботи за вимогами, тому в назві теми її не зазначають.
Формулювання. Теми сформульовано без абревіатур і діагностичних тверджень, обсягом до 15 слів.
Модифікація. Тему можна обрати як є або уточнити разом із науковим керівником: змінити категорію досліджуваних, конструкт, контекст чи фокус програми відповідно до інтересу здобувача та реального доступу до досліджуваних.
Вразливі групи. Більшість тем напрямів 1–3, 5, 7, 8 і 11 передбачають роботу з вразливими групами. Їх затверджують разом із погодженням етичних засад дослідження та дозволом бази.
Перед затвердженням кафедра перевіряє, чи тема не дублює роботи, захищені за останні три роки.
Оновлення. Перелік оновлюється щороку з урахуванням наукових напрямів викладачів кафедри.
- Травматичний досвід і посттравматичні стресові реакції
Бази: центри психічного здоров’я, громадські центри стійкості, волонтерські та громадські організації, прифронтові громади.
| № | Тема |
| 1 | Посттравматичні стресові реакції цивільного населення прифронтових громад |
| 2 | Посттравматичне зростання осіб, які пережили бойові дії |
| 3 | Психологічні чинники посттравматичного зростання жінок, які пережили окупацію |
| 4 | Дисоціативні прояви в осіб із травматичним досвідом війни |
| 5 | Копінг-стратегії осіб, які пережили обстріли: віковий аспект |
| 6 | Емоційна регуляція як чинник подолання наслідків психотравми в дорослих |
| 7 | Провина вцілілого в осіб із травматичним досвідом війни |
| 8 | Моральна травма цивільних волонтерів |
| 9 | Базові переконання про світ в осіб із травматичним досвідом війни |
| 10 | Соціальна підтримка як ресурс відновлення осіб із травматичним досвідом війни |
| 11 | Нічні кошмари та якість сну в осіб із посттравматичними стресовими реакціями |
| 12 | Тілесно орієнтовані техніки у психологічній допомозі особам із наслідками гострого стресу |
| 13 | Вторинна травматизація членів родин осіб із посттравматичними стресовими реакціями |
| 14 | Життєстійкість цивільних осіб в умовах тривалої воєнної загрози |
| 15 | Наративні техніки у психологічній реабілітації дорослих із травматичним досвідом |
- Військовослужбовці, ветерани та їхні родини
Бази: військові групи психологічної підтримки, ветеранські простори, реабілітаційні відділення шпиталів, військові заклади освіти, об’єднання родин військових.
| № | Тема |
| 16 | Психологічна адаптація ветеранів до цивільного життя |
| 17 | Копінг-стратегії військовослужбовців на етапі медичної реабілітації після поранення |
| 18 | Життєстійкість як чинник психологічного відновлення військовослужбовців після бойового стресу |
| 19 | Моральна травма ветеранів війни |
| 20 | Психоемоційний стан дружин військовослужбовців у період очікування |
| 21 | Подружні стосунки в родинах ветеранів після повернення з війни |
| 22 | Емоційний стан дітей військовослужбовців у період тривалої розлуки з батьком |
| 23 | Агресивність ветеранів війни та її зв’язок з емоційною саморегуляцією |
| 24 | Смисложиттєві орієнтації ветеранів у процесі психологічної реабілітації |
| 25 | Стигма звернення по психологічну допомогу серед військовослужбовців |
| 26 | Психологічний супровід жінок-військовослужбовиць у процесі реабілітації |
| 27 | Групова підтримка за принципом «рівний – рівному» у психологічній реабілітації ветеранів |
| 28 | Стресостійкість курсантів вищих військових навчальних закладів |
| 29 | Психологічний стан родин військовослужбовців, зниклих безвісти |
| 30 | Арттерапевтичні методи у психологічній реабілітації військовослужбовців після поранення |
- Внутрішньо переміщені особи, втрата і горе
Бази: центри тимчасового проживання, центри надання соціальних послуг, громадські організації, заклади вищої освіти, групи підтримки родин загиблих.
| № | Тема |
| 31 | Копінг-стратегії як чинник психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб |
| 32 | Самотність внутрішньо переміщених осіб похилого віку |
| 33 | Психологічне благополуччя внутрішньо переміщених жінок з дітьми |
| 34 | Ідентичність і відчуття дому у внутрішньо переміщених осіб |
| 35 | Психологічна адаптація внутрішньо переміщених студентів до нового освітнього середовища |
| 36 | Акультураційний стрес українців, які повернулися з вимушеної еміграції |
| 37 | Переживання горя після втрати близької людини на війні |
| 38 | Ускладнене горе в батьків загиблих військовослужбовців |
| 39 | Горювання вдів військовослужбовців: роль соціальної підтримки |
| 40 | Психологічні ресурси внутрішньо переміщених осіб, які втратили житло |
| 41 | Локус контролю та самоефективність внутрішньо переміщених осіб |
| 42 | Психологічні наслідки втрати роботи у внутрішньо переміщених осіб: гендерний аспект |
| 43 | Сімейна згуртованість як ресурс адаптації родин внутрішньо переміщених осіб |
| 44 | Ностальгія та психологічне благополуччя переселенців із тимчасово окупованих територій |
| 45 | Горювання осіб похилого віку після втрати подружжя |
- Соматичні захворювання, хронічний біль, психосоматика
Бази: стаціонари та амбулаторії закладів охорони здоров’я, онкологічні центри, хоспіси, пацієнтські організації.
| № | Тема |
| 46 | Внутрішня картина хвороби в пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу |
| 47 | Психологічні чинники прихильності до лікування в пацієнтів з артеріальною гіпертензією |
| 48 | Страх рецидиву в жінок після лікування раку молочної залози |
| 49 | Копінг-стратегії пацієнтів з онкологічними захворюваннями на етапі хіміотерапії |
| 50 | Психологічні особливості осіб із хронічним болем у спині |
| 51 | Алекситимія та психосоматичні скарги студентської молоді |
| 52 | Якість життя пацієнтів після кардіохірургічних втручань |
| 53 | Психологічна адаптація пацієнтів на програмному гемодіалізі |
| 54 | Стресостійкість і тип поведінки пацієнтів з ішемічною хворобою серця |
| 55 | Образ тіла жінок із хронічними дерматологічними захворюваннями |
| 56 | Тривожність і стратегії подолання в пацієнтів із хронічними захворюваннями травної системи |
| 57 | Психологічна підготовка пацієнтів до планових хірургічних втручань |
| 58 | Ставлення до хвороби в підлітків із цукровим діабетом 1 типу |
| 59 | Емоційні та когнітивні чинники хронічного головного болю |
| 60 | Психологічний супровід родичів паліативних пацієнтів |
- Інвалідність, набуті обмеження, нейрореабілітація
Бази: реабілітаційні центри та відділення, протезно-ортопедичні підприємства, неврологічні відділення, громадські організації осіб з інвалідністю, центри адаптивного спорту.
| № | Тема |
| 61 | Психологічна адаптація осіб після ампутації кінцівок |
| 62 | Образ тіла та самооцінка осіб з ампутацією кінцівок у процесі протезування |
| 63 | Мотивація до реабілітації пацієнтів після інсульту |
| 64 | Емоційний стан осіб після легкої черепно-мозкової травми |
| 65 | Життєстійкість осіб з набутою інвалідністю в процесі реабілітації |
| 66 | Психологічні чинники соціальної інтеграції осіб з порушеннями опорно-рухового апарату |
| 67 | Психологічний супровід осіб із травмою спинного мозку на етапі стаціонарної реабілітації |
| 68 | Психологічна адаптація осіб з набутими порушеннями зору |
| 69 | Емоційне виснаження осіб, які доглядають за родичами з інвалідністю |
| 70 | Самоефективність пацієнтів у процесі фізичної терапії після ендопротезування суглобів |
| 71 | Адаптивний спорт як засіб психологічної реабілітації осіб з інвалідністю |
| 72 | Психологічні чинники фантомного болю в осіб після ампутації |
| 73 | Задоволеність реабілітацією та психоемоційний стан пацієнтів реабілітаційних центрів |
| 74 | Психологічний супровід пацієнтів із порушеннями мовлення після інсульту та їхніх родин |
| 75 | Психологічна готовність осіб з інвалідністю до професійної реабілітації |
- Тривожні, депресивні, обсесивно-компульсивні прояви, коливання настрою, харчова поведінка
Бази: центри первинної медичної допомоги, психіатричні та психотерапевтичні відділення, центри психічного здоров’я, заклади освіти (неклінічні вибірки).
| № | Тема |
| 76 | Тривожність і стратегії емоційної регуляції молодих дорослих |
| 77 | Депресивні прояви в осіб похилого віку: гендерний аспект |
| 78 | Якість сну дорослих в умовах тривалої воєнної загрози |
| 79 | Румінативне мислення як чинник депресивних проявів у дорослих |
| 80 | Психологічні чинники панічних нападів у молодих дорослих |
| 81 | Обсесивно-компульсивні прояви та стратегії контролю думок у дорослих |
| 82 | Перфекціонізм як чинник обсесивно-компульсивних і тривожних проявів у студентів |
| 83 | Інтолерантність до невизначеності та тривожність дорослих в умовах війни |
| 84 | Афективна нестабільність і циклоїдні риси особистості в молоді |
| 85 | Психоосвітній супровід осіб із біполярним афективним розладом у період ремісії |
| 86 | Психологічні чинники порушень харчової поведінки в дівчат-підлітків |
| 87 | Образ тіла та ризик розладів харчової поведінки в студенток |
| 88 | Емоціогенне переїдання в дорослих: роль емоційної регуляції |
| 89 | Самоспівчуття як ресурс подолання депресивних проявів |
| 90 | Тривожність, пов’язана зі споживанням новин про війну |
- Адиктивна поведінка
Бази: реабілітаційні центри для залежних, наркологічні відділення, групи взаємодопомоги, заклади освіти (профілактичні теми).
| № | Тема |
| 91 | Психологічні чинники зловживання алкоголем у ветеранів |
| 92 | Мотивація до лікування осіб з алкогольною залежністю на етапі реабілітації |
| 93 | Співзалежність дружин осіб з алкогольною залежністю |
| 94 | Інтернет-залежна поведінка підлітків |
| 95 | Психологічні чинники залучення молоді до азартних онлайн-ігор |
| 96 | Проблемне використання смартфона та емоційна регуляція студентів |
| 97 | Психологічні чинники зриву в осіб у ремісії після лікування алкогольної залежності |
| 98 | Психологічні чинники вживання електронних сигарет підлітками |
| 99 | Мотиваційне інтерв’ювання в психологічній роботі з особами, які зловживають алкоголем |
| 100 | Трудоголізм і психологічне благополуччя працівників ІТ-сфери |
| 101 | Життєві цінності та смисли осіб, які проходять реабілітацію від хімічної залежності |
| 102 | Групи взаємодопомоги в психологічній реабілітації осіб із хімічною залежністю |
| 103 | Психологічні чинники компульсивного купування в молодих жінок |
| 104 | Залежність від соціальних мереж і самооцінка підлітків |
| 105 | Психологічні чинники зловживання заспокійливими препаратами в дорослих в умовах війни |
- Діти, підлітки, сім’я
Бази: заклади дошкільної та загальної середньої освіти, інклюзивно-ресурсні центри, дитячі відділення лікарень, служби у справах дітей. Потрібна згода батьків або законних представників.
| № | Тема |
| 106 | Тривожність молодших школярів, які пережили вимушене переміщення |
| 107 | Посттравматичні стресові реакції дітей молодшого шкільного віку |
| 108 | Батьківський стрес у сім’ях, що виховують дітей з розладами аутистичного спектра |
| 109 | Емоційна регуляція підлітків в умовах війни |
| 110 | Саморегуляція молодших школярів із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності |
| 111 | Психологічний супровід батьків дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності |
| 112 | Психологічна адаптація дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі |
| 113 | Дитячі страхи дошкільників в умовах воєнного стану |
| 114 | Стиль батьківського виховання як чинник тривожності дітей дошкільного віку |
| 115 | Депресивні прояви в підлітків: гендерний аспект |
| 116 | Психосоматичні скарги дітей молодшого шкільного віку |
| 117 | Подружня задоволеність у молодих сім’ях в умовах війни |
| 118 | Психологічна адаптація дітей із хронічними соматичними захворюваннями до умов стаціонару |
| 119 | Соціальна адаптація підлітків із родин внутрішньо переміщених осіб |
| 120 | Психологічна адаптація дітей у прийомних сім’ях |
- Перинатальний період, материнство та репродуктивне здоров’я
Бази: жіночі консультації, перинатальні центри та пологові будинки, школи відповідального батьківства, клініки репродуктивної медицини.
| № | Тема |
| 121 | Тривожність вагітних жінок в умовах воєнного стану |
| 122 | Психологічні чинники післяпологових депресивних проявів |
| 123 | Материнська ідентичність і прив’язаність до дитини в жінок першого року материнства |
| 124 | Психологічний стан жінок після перинатальної втрати |
| 125 | Психологічні особливості жінок, які проходять лікування безпліддя методами допоміжних репродуктивних технологій |
| 126 | Страх пологів у першороділь |
| 127 | Психологічна адаптація матерів передчасно народжених дітей |
| 128 | Готовність чоловіків до батьківства |
| 129 | Материнське вигорання в умовах війни |
| 130 | Образ тіла та самооцінка жінок у післяпологовому періоді |
| 131 | Психологічні наслідки ускладнених пологів для жінок |
| 132 | Подружні стосунки після народження першої дитини |
| 133 | Життєстійкість матерів, які виховують дітей з інвалідністю |
| 134 | Психологічна готовність до материнства жінок пізнього репродуктивного віку |
| 135 | Психоемоційний стан жінок у період менопаузи |
- Психічне здоров’я фахівців допомагальних професій і студентів
Бази: заклади охорони здоров’я, підрозділи ДСНС і поліції, соціальні служби, гуманітарні організації, заклади освіти.
| № | Тема |
| 136 | Емоційне вигорання медичних сестер |
| 137 | Вторинна травматизація психологів, які працюють з військовослужбовцями |
| 138 | Професійне вигорання фахівців фізичної терапії реабілітаційних закладів |
| 139 | Співчутлива втома працівників екстреної медичної допомоги |
| 140 | Психологічне благополуччя рятувальників після ліквідації наслідків обстрілів |
| 141 | Професійний стрес і психологічна саморегуляція працівників поліції |
| 142 | Емоційне вигорання вчителів в умовах воєнного стану |
| 143 | Супервізія та самодопомога як чинники профілактики вигорання психологів-початківців |
| 144 | Емоційне вигорання соціальних працівників, які працюють з внутрішньо переміщеними особами |
| 145 | Вигорання волонтерів гуманітарних організацій |
| 146 | Академічний стрес і психологічне благополуччя студентів-медиків |
| 147 | Екзаменаційна тривожність студентів: гендерний аспект |
| 148 | Психологічне благополуччя студентів-психологів у процесі професійного становлення |
| 149 | Психологічні чинники звернення студентів по психологічну допомогу |
| 150 | Життєстійкість науково-педагогічних працівників в умовах війни |
- Насильство, булінг, мобінг
Бази: заклади загальної середньої освіти, кризові центри та притулки для постраждалих, служби у справах дітей, трудові колективи. Дослідження з постраждалими від насильства потребують особливо ретельного етичного погодження.
| № | Тема |
| 151 | Психологічні характеристики учасників булінгу в підлітковому середовищі |
| 152 | Кібербулінг і психологічне благополуччя підлітків |
| 153 | Психологічні наслідки булінгу для молодших школярів |
| 154 | Мобінг у трудових колективах закладів охорони здоров’я |
| 155 | Психоемоційний стан працівників, які зазнали мобінгу |
| 156 | Психологічні особливості жінок, які пережили домашнє насильство |
| 157 | Самоцінність жінок, постраждалих від домашнього насильства |
| 158 | Досвід насильства в дитинстві та емоційна регуляція дорослих |
| 159 | Психологічна допомога дітям, які стали свідками домашнього насильства |
| 160 | Агресивна поведінка підлітків: роль сімейного середовища |
| 161 | Психологічні чинники віктимної поведінки молоді |
| 162 | Психологічні чинники насильства в романтичних стосунках молоді |
| 163 | Емоційне насильство в подружніх стосунках |
| 164 | Психологічний клімат шкільного класу як чинник запобігання булінгу |
| 165 | Психологічна готовність педагогів до реагування на випадки булінгу |
- Здоровий спосіб життя та ставлення до здоров’я
Бази: заклади загальної середньої та вищої освіти, центри первинної медичної допомоги, спортивні клуби, трудові колективи. Теми цього напряму зазвичай передбачають психопрофілактичні чи психоосвітні програми.
| № | Тема |
| 166 | Ставлення до здоров’я та здоров’язбережувальна поведінка студентської молоді |
| 167 | Мотивація до здорового способу життя учнів старших класів |
| 168 | Психологічні чинники прихильності дорослих до регулярної фізичної активності |
| 169 | Психологічні бар’єри дотримання здорового способу життя в умовах війни |
| 170 | Саморегуляція як чинник здорової харчової поведінки молоді |
| 171 | Гігієна сну та психологічне благополуччя студентів |
| 172 | Рухова активність і психологічне благополуччя підлітків |
| 173 | Психологічні чинники відмови від куріння в дорослих |
| 174 | Цінність здоров’я в ієрархії життєвих цінностей молоді |
| 175 | Навички управління стресом як складова здорового способу життя медичних працівників |
| 176 | Внутрішня картина здоров’я дорослих: гендерний аспект |
| 177 | Психологічні чинники відкладання звернення по медичну допомогу в дорослих |
| 178 | Здоровий спосіб життя як чинник активного довголіття осіб похилого віку |
| 179 | Цифрова гігієна як складова здорового способу життя молоді |
| 180 | Сімейні традиції здорового способу життя та здоров’язбережувальна поведінка дітей молодшого шкільного віку |
- Особи похилого віку
Бази: геріатричні пансіонати та відділення, територіальні центри соціального обслуговування, університети третього віку, громадські організації.
| № | Тема |
| 181 | Когнітивне старіння та емоційний стан осіб похилого віку |
| 182 | Психологічна адаптація осіб похилого віку до умов геріатричних закладів |
| 183 | Смисл життя та психологічне благополуччя осіб похилого віку |
| 184 | Екзистенційні переживання осіб похилого віку з хронічними захворюваннями |
| 185 | Міжпоколінна взаємодія як ресурс психологічного благополуччя осіб похилого віку |
| 186 | Психологічна адаптація до виходу на пенсію: гендерний аспект |
| 187 | Ремінісцентні техніки у психологічній роботі з особами похилого віку |
| 188 | Психологічний супровід родичів, які доглядають за особами з деменцією |
| 189 | Страх падіння та рухова активність осіб похилого віку |
| 190 | Цифрова залученість як чинник подолання соціальної ізоляції осіб похилого віку |
- Інноваційні та цифрові методи психологічної допомоги
Теми цього напряму прямо забезпечують СК 10 (розроблення інноваційних методів допомоги). Бази: центри психічного здоров’я, реабілітаційні центри, онлайн-сервіси психологічної допомоги, центри первинної медичної допомоги.
| № | Тема |
| 191 | Онлайн-консультування як форма психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам |
| 192 | Мобільні застосунки самодопомоги в профілактиці тривожних проявів у студентів |
| 193 | Технології віртуальної реальності в психологічній реабілітації пацієнтів із хронічним болем |
| 194 | Терапевтичний альянс в онлайн- та очному психологічному консультуванні |
| 195 | Методи біологічного зворотного зв’язку в корекції стресових станів дорослих |
| 196 | Анімалотерапія в психологічній реабілітації дітей з особливими освітніми потребами |
| 197 | Ставлення молоді до психологічної самодопомоги за допомогою чат-ботів зі штучним інтелектом |
| 198 | Онлайн-групи підтримки в психологічному супроводі родин військовослужбовців |
| 199 | Дистанційний психоосвітній супровід батьків дітей із хронічними захворюваннями |
| 200 | Очікування пацієнтів щодо психологічної допомоги в закладах первинної медичної допомоги |
- Вибір теми кваліфікаційної роботи
Вибір теми — найважливіше рішення на початку магістерського дослідження. Від нього залежить, чи вдасться провести повноцінне емпіричне дослідження, розробити реабілітаційну (корекційну) програму і досягти всіх програмних результатів навчання ОПП. Тому тему обирають свідомо, спираючись на кілька передумов, і погоджують з науковим керівником ще до розгляду на кафедрі.
1.1. Передумови вибору теми
- Наукова зацікавленість здобувача. Тема має відповідати власному інтересу магістранта до певної наукової проблеми. Таким інтересом можуть бути професійні запитання, що виникли на практиці, досвід роботи з певною категорією клієнтів, тематика прослуханих освітніх компонентів чи попередні дослідження. Інтерес допомагає підтримувати мотивацію впродовж усього строку навчання. Однак сам по собі він не є достатньою підставою для вибору: його обов’язково зіставляють з іншими передумовами.
- Реалістичність виконання. Перш ніж обрати тему, здобувач разом з керівником оцінює, чи можна виконати дослідження в межах магістерської програми (1 рік 4 місяці), наявних ресурсів і власної компетентності. Для цього з’ясовують таке:
- чи існують валідні методики з українською адаптацією для вимірювання потрібних змінних;
- чи вистачить часу на збір даних, статистичний аналіз і розроблення програми;
- чи не потребує тема втручань, на які магістрант не має кваліфікації. Наприклад, певні методи психотерапії вимагають сертифікованої підготовки;
- чи не потребує тема медичних даних, доступ до яких магістрант отримати не може;
- чи достатньо сучасних наукових джерел для теоретичного аналізу.
- Усвідомлення доступу до потенційних досліджуваних. Ще на етапі вибору теми здобувач має чітко знати, хто саме буде учасниками дослідження, де і як він їх залучить. Доступ має бути реальним, а не гіпотетичним:
- визначено базу дослідження (заклад, організацію, спільноту);
- є попередня згода керівника бази або реальна можливість отримати письмовий дозвіл;
- можна сформувати вибірку щонайменше з 30 осіб (для неспецифічних вибірок). Для клінічних вибірок і досліджень окремих випадків менший обсяг допускається з обґрунтуванням;
- враховано особливі вимоги до роботи з вразливими групами: пацієнтами, дітьми, військовослужбовцями і ветеранами, особами, які пережили травматичні події. Такі дослідження потребують погодження кафедри (етичної комісії) і дозволу закладу.
Тему, для якої немає реального доступу до досліджуваних, не затверджують, навіть якщо вона цікава й актуальна.
- Можливість розроблення та впровадження програми. Розроблення реабілітаційної (корекційної) програми є обов’язковим, тому тема має передбачати не лише діагностичне дослідження, а й практичний вихід. Якщо здобувач має досвід практичної роботи в закладі, профіль якого відповідає темі, варто одразу врахувати можливість упровадити програму й отримати довідку про впровадження.
- Етична допустимість. Тема та задум дослідження не повинні створювати ризику шкоди учасникам. Йдеться, зокрема, про ретравматизацію, розкриття конфіденційної інформації чи тиск на залежних осіб (власних клієнтів, підлеглих).
1.2. Шляхи вибору теми
Здобувач може обрати тему одним із трьох способів:
З переліку орієнтовних тем кафедри. Перелік щороку оновлюють з урахуванням наукової тематики кафедри та напрямів досліджень викладачів і оприлюднюють до початку вибору керівників.
Модифікувати тему з переліку разом з науковим керівником. Орієнтовну тему уточнюють відповідно до інтересів здобувача та можливостей доступу до досліджуваних. Зазвичай змінюють:
- категорію досліджуваних (наприклад, «внутрішньо переміщені особи» → «внутрішньо переміщені жінки з дітьми дошкільного віку»);
- психологічний конструкт (наприклад, «стрес» → «копінг-стратегії»);
- контекст (наприклад, «у період амбулаторної реабілітації»);
- фокус програми (корекційна, реабілітаційна, психопрофілактична).
Запропонувати власну тему. Ініціативну тему здобувач обґрунтовує перед науковим керівником. Її затверджують, якщо вона відповідає вимогам до теми (п. 1.3) та ОПП.
1.3. Вимоги до теми
Тема кваліфікаційної роботи має:
бути актуальною: відповідати потребам практики охорони психічного здоров’я, клінічної та реабілітаційної психології і сучасному стану наукових досліджень, зокрема в умовах воєнного та поствоєнного контексту України;
відповідати ОПП «Клінічна та реабілітаційна психологія» (див. п. 1.4);
бути конкретною: в назві видно психологічний феномен (конструкт), який вивчають, і категорію досліджуваних. Надто широкі теми («Психологія стресу», «Тривожність особистості») не відповідають обсягу кваліфікаційної роботи;
передбачати емпіричне дослідження та розроблення програми. Суто теоретичні теми для кваліфікаційної роботи за ОПП не допускаються;
бути сформульованою науковою мовою: лаконічно (бажано не більше 12–15 слів), без скорочень і абревіатур, без розмитих формулювань («Деякі аспекти…», «До питання про…», «Проблеми…»);
не містити діагностичних тверджень, які магістрант не може обґрунтувати. Наприклад, замість «ПТСР у військовослужбовців» краще писати «посттравматичні стресові реакції у військовослужбовців»;
не дублювати теми інших здобувачів поточного року й теми, захищені на кафедрі за останні три роки. Повторення можливе лише за суттєвої зміни вибірки, конструкту чи програми. Перевіряють за репозитарієм університету;
відповідати компетентності магістранта і можливостям бази дослідження (див. п. 1.1).
1.4. Відповідність теми ОПП «Клінічна та реабілітаційна психологія»
Тема відповідає ОПП, якщо можна ствердно відповісти на три запитання.
- Чи належить об’єкт дослідження до предметної сфери ОПП? Орієнтовні напрями:
- психологічні чинники психічного здоров’я та його порушень;
- психологічні наслідки травматичного досвіду, кризові стани, переживання втрати;
- психологічні особливості осіб із соматичними захворюваннями, хронічним болем, інвалідністю;
- психосоматичні прояви;
- адиктивна поведінка;
- психологічна реабілітація та супровід військовослужбовців, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, членів їхніх родин;
- психологічна допомога дітям і підліткам у складних життєвих обставинах;
- професійне вигорання фахівців допомагальних професій;
- ресурси, життєстійкість і копінг-поведінка;
- психологічні аспекти мультидисциплінарної реабілітації.
- Чи дає тема змогу досягти всіх ПРН ОПП? Тема має передбачати власне емпіричне дослідження з валідними методами (ПРН 2, ПРН 3), розроблення програми психологічної інтервенції (ПРН 5, ПРН 11) і психоосвітніх матеріалів (ПРН 6). Вона також має бути застосовною в медичних, реабілітаційних, соціальних чи освітніх закладах (ПРН 12–ПРН 14).
- Чи залишається тема в межах психології (спеціальність С4 «Психологія»)? Тема не повинна передбачати встановлення клінічних діагнозів, медикаментозного лікування чи інших дій, що належать до компетенції лікаря.
Теми загальнопсихологічного, організаційного, педагогічного чи соціологічного спрямування, які не стосуються психічного здоров’я, кризових станів, хвороби чи реабілітації, не відповідають ОПП. Їх модифікують: наприклад, «Мотивація навчання студентів» → «Емоційне вигорання студентів-медиків і психологічні засоби його профілактики».
1.5. Процедура вибору та затвердження теми
Ознайомлення з напрямами і переліком тем. На початку першого семестру кафедра оприлюднює перелік орієнтовних тем, наукові напрями викладачів і кількість робіт, яку кожен викладач може взяти. Здобувачі денної та заочної форм навчання отримують однакову інформацію.
Вибір наукового керівника. Здобувач подає заяву встановленого зразка. Кількість здобувачів у одного керівника обмежена квотою, визначеною кафедрою. Якщо бажаючих більше, кафедра розподіляє їх з урахуванням наукових інтересів здобувачів.
Визначення наукових напрямів. Здобувач самостійно визначає 1–3 наукові напрями, які його цікавлять, і повідомляє про них науковому керівникові.
Консультація з керівником. Під час зустрічі (очної або онлайн) керівник і здобувач обговорюють напрями і зважують передумови вибору: інтерес, реалістичність, доступ до досліджуваних, можливість розроблення й упровадження програми, етичні ризики. Результат зустрічі — робоча назва теми.
Подання заяви про затвердження теми. Назва теми в заяві має бути остаточною і в тому самому формулюванні, що й у картці.
Розгляд на засіданні кафедри. Кафедра перевіряє тему на відповідність вимогам (п. 1.3) та ОПП (п. 1.4), на відсутність дублювання і реальність доступу до досліджуваних. Кафедра може затвердити тему, повернути її на доопрацювання або запропонувати інше формулювання. Рішення фіксують у протоколі не пізніше початку другого місяця першого семестру, а витяг подають до деканату.
Уточнення або зміна теми. Тему можна уточнити чи змінити за мотивованою заявою здобувача, погодженою з керівником, і рішенням кафедри не пізніше ніж за два місяці до попереднього захисту. Підставою є, наприклад, утрата доступу до бази дослідження. Самовільно змінювати формулювання теми не дозволено.
1.6. Інші вимоги
Назва теми має дослівно збігатися в заяві, витязі з протоколу, на титульному аркуші, в репозитарії та в документі про освіту. Одночасно із затвердженням подають назву теми англійською мовою для додатка до диплома.
Тему виконують державною мовою. Одну тему може виконувати лише один здобувач.
Тема має бути пов’язана з освітнім компонентом «Науково-дослідна практика, кваліфікаційна робота»: збір емпіричних даних і апробацію програми планують на період практики.
Здобувачам заочної форми рекомендовано обирати теми, пов’язані з місцем їхньої роботи. Це полегшує доступ до досліджуваних і впровадження програми.
Тема може бути продовженням бакалаврської роботи, якщо дослідження набуває нової якості: нової вибірки, нового конструкту, програми втручання. Використовувати власні раніше захищені тексти й дані без посилання на них не можна, бо це самоплагіат.
Для міждисциплінарних тем (наприклад, на межі з фізичною терапією, медициною чи соціальною роботою) за рішенням кафедри можна призначити консультанта з відповідного фаху або з бази дослідження.
Тему, яка передбачає роботу з вразливими групами, затверджують одночасно з погодженням етичних засад дослідження (див. розділ IV).
1.7. Що перевіряє науковий керівник перед поданням теми на кафедру
- Тема відповідає науковому інтересу здобувача, а не нав’язана йому.
- Тема відповідає ОПП і всім трьом критеріям з п. 1.4.
- Формулювання конкретне: є конструкт і категорія досліджуваних.
- Існують валідні методики з українською адаптацією.
- Доступ до досліджуваних реальний, і відомо, як отримати дозвіл бази.
- Можна сформувати вибірку потрібного обсягу.
- Тема передбачає розроблення програми. Відомо, чи є умови для її впровадження (досвід роботи в закладі, можливість отримати довідку).
- Етичних ризиків немає або їх можна мінімізувати.
- Тема не дублює інші теми.
- Обсяг роботи реалістичний для строку навчання.